Познавательное

Вірші про букву а – Вірші про букву А

Содержание

Вірші й загадки про літери та алфавіт

Веселе місто Алфавіт,
Йому сьогодні наш привіт!
До нього нам лягає путь —
У ньому літери живуть.
Живуть там літери в словах,
А кожне слово — звір чи птах,
Травиця чи барвистий цвіт.
Отож в похід за мною вслід!

Вірші про букву А

Стали букви у рядок
І побігли в дитсадок.
Хто у них за ватажка?
Ну звичайно, буква А.


* * *
А — в алфавіті — найперша!
А — в алфавіті — найлегша!
А іще ця буква А,
І дзвінка, і голосна.
А ще хоче буква А,
Щоби Алла букви знала,
А тоді до школи йшла.


* * *
Цю букву знають всі на світі,
Вона найперша в алфавіті,
Весела, гарна й голосна,
І найскромніша буква А!


* * *
А яка ж та буква А?
Що нагадує вона?
Досить схожих є прикмет:
Мов шпаківня, мов намет,
Мов курінь, що на баштані,
Буква А здалася Тані.

Вірші про букву Б

Подивився знак в люстерко –
І в  очах йому померкло:

Він впізнать не міг себе –
Схожий став на букву «Бе»
Буква «Бе»
- як бегемотик:
Отакий товстий животик!

* * *
Подивись, прошу тебе:
Ключ в траві, як буква Б!
Тут веселик походив,
Ключ від азбуки згубив.

* * *
Букву Б у слові мають,
А тому її вітають –
Балерина із балету,
Близнюки несуть букети,
Білочка – свого горішка,
Ну а бджілка – меду трішки.


Вірші про букву
В

Буква "В" така цікава:
Стовпчик вверх,
Дві дужки справа.
Так в алфавіті живе
Всім потрібна буква "В".

* * *
Намалюєм два кружечки
Зверху менший, знизу більший.
Посередині поставим
Одну паличку пряму.
А тепер зітрем все те,
Що залишилося ліворуч.
Що зосталось?
Подивіться —
Залишилась буква "В".

* * *
В букві В,
Напевно, вата,
Бо ця буква товстувата.


Вірші про букву
Г

Зарядку букви - малюки
Робили після сну.
«Те» підняла аж дві руки,

А буква «Ге» лише одну.

* * *
Га-га-га та Ге-ге-ге…
Це напевне буква Г?
Буква Г
якраз така,
Неначе шия в гусака.

Вірші про букву ґ

Буква «ґе» в нас замашна
В хокей гратиме вона!     
«ґ» - ґерлиґ а в чабана
Завертати барана.

* * *
Буква Ґе з ріжком вгорі
Посміхнулась дітворі:
- Щоб дзвінкішу чули мову,
Я прийшла в абетку знову.

Вірші про букву Д

Буква «Де» немов на лавці,
На твердій стоїть підставці.

* * *
Буква Д, наче дім,
Височенний дах на нім.

Вірші про букву Е

Бідний гребінчик!
Що з тобою сталось?
Тільки 3 зубчики з усіх і осталось.
- Ти помиляєшся, я не гребінець!
Я буква «Е». Згадав?
Ну й молодець!

* * *
Що майструє цей хлопчина?
До стовпця – аж три жердини.
- Відгадайте! – всіх зове.
Відгадали? – Буква Е!

* * *
- Буква Е, поглянь в люстерко:

Схожа ти на етажерку!

Вірші про букву Є

- Не ховайся, букво Є,
Озовися, де ти є?
- Я, сказала буква Є, -
У словах: моє, твоє,
У фойє і в ательє,
У єхидни, у єнота,
А нема – у бегемота.

* * *
Місяць, наче буква С,
Придивляється з небес.
Посміхнувся до Славка,
Показавши язика.
Хлопчик крейду дістає
І малює букву Є.

* * *
Зажурилась буква Є,
Хоча все у неї є.
Але слів на букву Є
Небагато в мові є.
Тож потіште букву цю
І назвіть їй по слівцю.

Вірші про букву Ж

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
Своїх діток стережу, —
Каже жук.
І стереже.
Він і сам, як буква "Ж".

* * *
Буква «Ж» - неначе жук,
Що потрапив нам до рук.
Хоч листочків «Ж» не їсть,
Та кінцівок має шість.

Вірші про букву З

Збоку, знизу і згори
Схожа «З» на цифру три.
Є три зуби в буки «З»,
Ними все вона гризе.


Вірші про букву И

А ця ось літера сумна:
Ніяких слов не почина.
- Ич-ич! – сич дуже здивувавсь
І між гілками заховавсь.
- Ич!

* * *
И — великої немає,
И — слова не починає:
Виплив кит на середину,
Хвилям кит підставив спину.

* * *
И блукає дуже близько.
І співає дуже низько.
Ти тихенько підійди —
І скажи їй: "Букво И,
Подивися, як розквітли
Наші ниви і сади!»

* * *
Дід брусочок третій клав
Для упору навскоси,
Так він хвіртку змайстрував.
Я ж дивлюся: буква И.

* * *
Ити-ити – що ж робити?
Воду решетом носити? –
Все одно не віднайти
Слова жодного на И.

* * *
И – великої немає,
И – слова не починає,
В кінці слів вона буває
Й серединку полюбляє.

Вірші про букву І

- Гей, хлопчику!
- Я не хлопчик.
- Гей, стовпчику!
- Я не стовпчик.
- Хто ж ти такий?
- Буква І.
- А що в тебе на голові – шапка?

- Ні, крапка!

* * *
Буква «І», неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гнотик
Стане крапкою над «І».

* * *
І підслухало розмову
І з’єднало слово словом.
І співає всі пісні
І веселі і сумні.
Над собою крапку носить
І нічого в нас не просить.

Вірші про букву Ї

«І» без «Ї» не ступить кроку,
Поміж ними  свар нема,
«І» до «Ї»  моргає оком,
«Ї» у відповідь – двома.

* * *
Ранні птахи солов’ї,
Покажіть нам букву Ї!
Буква Ї
така ж, як І,
Тільки крапок зверху дві.


Вірші про букву
Й

Ей, малий!
Ти хто такий?
Я - не хто.
А буква "Й".
Щоб мене не сплутать з "И",
Я купив берет новий.
Не великий, не малий.
Подивіться, ось який.

* * *
Чи то дощик ллє довкола,
Чи лютує завірюха
Буква Й ніде Й ніколи
Не скидає капелюха.


Вірші про букву К

Каченята йшли рядочком,
Раптом гілочку знайшли,
Із якої 2 листочки
Вниз і вгору відросли.

Качка, дітям: «ках-ках-ка»
Придивіться: буква «Ка».

* * *
Буква «К», буква «К»,
Ой, яка вона швидка!
Наче хлопчик,
Знявши руку,
Витинає гопака.

Вірші про букву Л

Лев, лисиця і орел
Дуже люблять букву «Л»
З букви «Л» для цирку         
Змайстрували гірку,
Щоб катались звірі
І жили у мирі.

* * *
Узяв хлопчина рушничок
Та й повісив на гачок.
До матусі повернувся,
Від здогадки усміхнувся:
- Як журавлик, як орел
Ця крилата буква Л.

Вірші про букву М

Дві сестрички невеличкі
Одягли нові спіднички.
Узялись міцніш за руки –
І гулять мерщій на луки.
Біжимо - не доженеш,
Не сестричок - букву «М».

* * *
Букви слід вивчать, Іване,
Батьків метр бери складний.
Середину вдвох зігнем,
З метра букву М складем.

Вірші про букву Н

Буква «Н», немов драбинка:
Палки дві і перетинка.

* * *
- Чи це буква, чи драбина? –

Дивувалася дитина.
Ну, якщо один щабель,
То, звичайно, буква «Н».

* * *
Дві палочки - лічилочки
Гуляли у саду.
Аж тут зламалась гілочка:
- Рятуйте, бо впаду!
Летіла і кружляла,
Хапаючись за клен,
Між палочками впала –
І вийшла буква Н.

Вірші про букву О

Буква «О» така-от кругла,
Хто не бачив, подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, - хоч котись!

* * *
Сонечко кругленьке –
Як бублик, колесо.
Точнісінько таке ж воно
Як наша буква «О».

* * *
Буква О така кругленька,
Придивітеся, маленькі, -
Наче сонях - жовтогубик,
Що так сонечко він любить!


Вірші про букву П

Гарні хлопці-молодці
Закопали два стовпці.
Третій їм допомагав –
Перекладину поклав.
Втіха нашій дітворі:
Буква «П» вже у дворі.

* * *
Покотило, покотило.
У просторому дворі
Нам зробили школярі
Гойдалку-гойдалочку.
Гойдаємось од раночку.
Радість нашій дітворі –

Буква П стоїть в дворі.

* * *
Я із букви П торік
Змайстрував собі турнік.
Підтягаюсь разів сто я,
Маю силу і здоров’я.


Вірші про букву
Р

Виліз равлик на стеблинку,
Зупинився і завмер,
На собі несе хатинку,
А вона - як буква «Р».

* * *
Лізе равлик на стеблинку,
Сам несе свою хатинку!
В нього ріжки коротенькі
І чутливі, мов антени.
Налякався і замер –
Схожим став на букву Р.

Вірші про букву С

Буква "С" як місяць в небі,
Як маленький серпик в полі,
Як окраєць хліба теплий,
Кавуна шматок солодкий.

* * *
Буква «С» не стулить віч —
Світить місяцем всю ніч,
А коли приходить ранок,
Округляється серпанок;
Сонце, наче буква О,
Над землею попливло.
І до нього, як до мами,
Діти тягнуться руками.

* * *
Сіра гуска їсть овес
І сичить сердито: «С-сс»!
Сіра гуско, не сварись!
Ось ця буква, подивись:
Як серпанок-молодик,

Як рогалик-маківник.

Вірші про букву
Т

Тук-тук-тук, ток-ток-ток –
Вибиває молоток.
Ним ви цвяхи заб’єте,
Схожий він на букву «Т».

Вірші про букву У

Сказав горобчик:
Букву «У» боюсь я дуже, татку.
Татусь питає: «А чому?»
- «У» схожа на рогатку!


Вірші про букву Ф

Буква «Ф» взялася в боки,
Одягла мерщій вінок.
Лиш почує де музики,
То найперша йде в танок.

* * *
- Що це, що це за підскоки?
Це ж у кого руки в боки?
- Буква Ф на довгій ніжці
Пострибала по доріжці.

* * *
Буква Ф – то фантазерка,
Любить фрукти, феєрверки,
І фіалки, і фонтани,
І фортецю, і фазана,
Фарби різнокольорові,
Фею й факели казкові.

Вірші про букву Х

Схрестили два спортсмени
Рапіри у бою.
Навчили «Х» читати
Оксаночку малу.

* * *
Плоскогубці розійшлися,
Розсміялись: ха-ха-ха!
Ці веселі плоскогубці
Схожі з літерою Х!

Вірші про букву Ц

Ми домалюємо перо
В папасі букви «П».
Тоді її перевернем
І вийде буква «Ц».


Вірші про букву Ч

Буква «Ч»,
Немов стілець.
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою
Чотири,
Буква схожа
Трішки.

* * *
Цілий день я букву Н
Доганяв, як мишку кішка.
Наштовхнулась Н на пень
І зламала ніжку.
І тепер не утече
Від погоні буква Ч.

Вірші про букву Ш

На дворі лежить поліно,
Трійко пташок зверху сіло,
Подивись, ну й чудеса –
Вийшла з пташок буква «Ш».

* * *
Каже братик Тимошу:
- Хочеш, букву напишу?
Три стовпці, внизу – межа,
Це для тебе буква Ш!

* * *
Шепотіла буква Ш:
«Ш-ш-ш, шановні тихо-ша!
Лише вам скажу на вушко:
Маю шоколад і грушку.
Але перш ніж частувати,
Решту слів прошу назвати».


Вірші про букву Щ

Букві Щ сказала Ш:
—  Ти стрибаєш, як лоша. Я на тебе дуже схожа,

Хоч стрибати так не можу...
—  А відгадка тут проста:
Я — з хвостом,
Ти — без хвоста.

* * *
- Розкажіть про букву Щ!
- Та вона така ж, як Ш,
Тільки в неї, - каже Костик, -
Як гачок, праворуч хвостик.

Вірші про м’який знак Ь

Я – не шість!
Я – м’який знак!
Це повинен знати всяк.
Я – не літера нова.
Я пом’якшую слова.
От наприклад: хміль і тінь,
Півень, заєць, сіль і кінь.
Далі сам подумай ти,
Де ще знак м’який знайти.


* * *
Я в алфавіті – в кінці,
В мене усміх на лиці.
Не хизуюсь я, але…
Вам без мене буде зле.
Бо як тільки я у слові,
Слово – м’якше для вимови.

* * *
Знак називається м’яким,
Пом’якшує вимову ним.
Це знає і маля –
Бо слово пень чи слово день
М’якенько вимовля.

* * *
Бігла буква Р,
Впала і тепер
Догори ногами
Стала перед нами.

Вірші про букву
Ю

Буква ця усім відома:
Перед Я вона стоїть.
В ній дві палички і коло —
Згогадаєтесь умить.
Є ця буква в слові "Юля",
І в словах "сміюсь", "стою".
Ой, яка ж вона красуня,
Ця чудова буква Ю.

* * *
- Як зробити букву Ю?
Здогадавсь, Іванку?
- Букву І до О приб’ю
На коротку планку.

Вірші про букву
Я

Десь пропала буква О.
Ми шукаємо давно.
Де ж поділася вона? —
Не знайдемо до темна.
А вона, от чудасія!
Всілась букві Л на шию
І від радості сія: —
Ось де Я! Ось де Я!


* * *
На сторінку «Букваря»
З моря вийшла буква Я
І на якір гордо стала.
Я слова свої зібрала.
Покажіть свої знання
І назвіть слова на Я.

Апостроф  ’

Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім'я —
Зразу стану потрібним і я.

*  *  *
Буква "Л" - наче гірка
В дитячому садочку,
Де протер ти до дірки
Штани і сорочку.

Буква "Г" - молоток,
Що ним шумно твій тато
Годівницю майструє
Птахам завзято.

Буква "О" - мов криниця,
Де мати нап'ються
Тих казок "на добраніч",
Що з лиха сміються.

Буква "И" - два стовпи,
Поміж них - наче сходи,
Сходи ввись до вершини,
До рідної мови.
Р. Голіней


ЗАГАДКИ ПРО БУКВИ

* * *
Що стоїть посеред Києва?
(Буква «Є»)


* * *
Гора й долина – що між ними?
(Літера Й)


* * *
Чим закінчується літо,
А починається осінь?
(Буквою О)


* * *
З «і» - лежу я на дивані,
З «и» - пливу я в океані.
(Кіт-Кит)


* * *
Це не літера, а знак –
Не поставиш абияк!
З ким у нього дружба є?
Тільки з Ю, Я, Ї, та Є!
(Апостроф)

* * *
Схожа я на м’який знак,
Тільки от пишусь не так.
Він – ногами догори.
Клоун, що не говори.
Я ж, мов панночка, ходжу:
Ніс – вгорі, каблук – внизу.
(Буква Р)

* * *
Угорі – гачок,
Унизу – гачок,
А поміж ними – язичок.
(Буква Є)

* * *
Що за буква таємнича?
Не смішна вона, здається,
Хто ж її повторить двічі,
Той одразу засміється.
(Буква Х)

* * *
З неї слова не почати,
Їй всередині стояти
Доля випала сумна.
Що ж за літера вона?
(Буква И)

* * *
Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати.
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш.
(Буква)

* * *
Я – товариш голосних,
Та стараюсь не для всіх.
Тільки над Є, І, Ю, Я
Висить скибочка моя.
(Апостроф)

Загадки про м’який знак (Ь)

* * *
Ще й це завдання розв'яжи,
Чи все тут правильно, скажи:
«Полює в лісі хижа рис...»,
«Рись на сніданок любить рис...»
(М’який знак)

* * *
Знак м'який (оце дива!)
Легко змінює слова,
Тож спробуй, друже, відгадати,
Де треба знак м'який вставляти:
«Є у царя царевич-син...
Син дивиться на моря син...»
(М’який знак)

* * *
Далі літера німа,
В неї голосу нема,
Та про її м’який характер
Лине слава недарма
(М’який знак)


* * *
Буква Р перевернулась.
Яким знаком обернулась?
(М’який знак)

* * *
Хто абетку з вас вивчав,
Різні букви зустрічав.
Кожна з них від А до Я
Промовля  своє ім’я.
Лиш одна із них німа.
Здогадався, певно, всяк!
Звуть цю букву ..
(М’який знак)

* * *
Є вона у слові «день»,
Є вона у слові «пень».
Безголоса та м’яка
Дивна літера така.
(М’який знак)

* * *
Я – не літера нова.
Я пом'якшую слова.
А у слові «олівець» -
Забігаю аж в кінець.
(М’який знак)

Використані вірші авторів: В.Гринько, Л. Андрієнко, І.Січовик, Г.Чубач, Л. Біленька, Т. Коломієць, О.Колінчук. В. Паронової,  Е. Зарембо

Помоги другим! Жми

< Предыдущая   Следующая >

doshkolenok.kiev.ua

Вірші про букви — soroka-vorona.info

Стали букви у рядок
І побігли в дитсадок.
Хто у них за ватажка?
Ну звичайно, буква А.


* * *
А — в алфавіті — найперша!
А — в алфавіті — найлегша!
А іще ця буква А,
І дзвінка, і голосна.
А ще хоче буква А,
Щоби Алла букви знала,
А тоді до школи йшла.


* * *
Цю букву знають всі на світі,
Вона найперша в алфавіті,
Весела, гарна й голосна,
І найскромніша буква А!


* * *
А яка ж та буква А?
Що нагадує вона?
Досить схожих є прикмет:
Мов шпаківня, мов намет,
Мов курінь, що на баштані,
Буква А здалася Тані.

Категорія: Вірші про букви

Подивився знак в люстерко –
І в  очах йому померкло:
Він впізнать не міг себе –
Схожий став на букву «Бе»
Буква «Бе» - як бегемотик:
Отакий товстий животик!

* * *
Подивись, прошу тебе:
Ключ в траві, як буква Б!
Тут веселик походив,
Ключ від азбуки згубив.

* * *
Букву Б у слові мають,
А тому її вітають –
Балерина із балету,
Близнюки несуть букети,
Білочка – свого горішка,
Ну а бджілка – меду трішки.

Категорія: Вірші про букви

Буква "В" така цікава:
Стовпчик вверх,
Дві дужки справа.
Так в алфавіті живе
Всім потрібна буква "В".

* * *
Намалюєм два кружечки
Зверху менший, знизу більший.
Посередині поставим
Одну паличку пряму.
А тепер зітрем все те,
Що залишилося ліворуч.
Що зосталось?
Подивіться —
Залишилась буква "В".

* * *
В букві В,
Напевно, вата,
Бо ця буква товстувата.

Категорія: Вірші про букви

Зарядку букви - малюки
Робили після сну.
«Те» підняла аж дві руки,
А буква «Ге» лише одну.

* * *
Га-га-га та Ге-ге-ге…
Це напевне буква Г?
Буква Г якраз така,
Неначе шия в гусака.

Категорія: Вірші про букви

Буква «ґе» в нас замашна
В хокей гратиме вона!     
«ґ» - ґерлиґ а в чабана
Завертати барана.


* * *
Буква Ґе з ріжком вгорі
Посміхнулась дітворі:
- Щоб дзвінкішу чули мову,
Я прийшла в абетку знову.

Категорія: Вірші про букви

Буква «Де» немов на лавці,
На твердій стоїть підставці.

* * *
Буква Д, наче дім,
Височенний дах на нім.

Категорія: Вірші про букви

soroka-vorona.info

Вірші про букви алфавіту | Література

Для вивчення букв часто використовують вірші про букви алфавіту. Дитина в ігровій формі вивчає букви, та вірші, які легко запамятати.

Вірші про букви українського алфавіту

Вірші про букву А

Стали букви у рядок
І побігли в дитсадок.
Хто у них за ватажка?
Ну звичайно, Буква А.

* * *
А – в алфавіті – найперша!
А – в алфавіті – найлегша!
А іще ця Буква А,
І дзвінка, і голосна.
А ще хоче Буква А,
Щоби Алла букви знала,
А тоді до школи йшла.

* * *
Цю букву знають всі на світі,
Вона найперша в алфавіті,
Весела, гарна й голосна,
І найскромніша Буква А!

* * *
А яка ж та Буква А?
Що нагадує вона?
Досить схожих є прикмет:
Мов шпаківня, мов намет,
Мов курінь, що на баштані,
Буква А здалася Тані.

Вірші про букву Б

Подивився знак в люстерко –
І в очах йому померкло:
Він впізнать не міг себе –
Схожий став на Букву “Бе”
Буква “Бе” – як бегемотик:
Отакий товстий животик!

* * *
Подивись, прошу тебе:
Ключ в траві, як Буква Б!
Тут веселик походив,
Ключ від азбуки згубив.

* * *
Букву Б у слові мають,
А тому її вітають –
Балерина із балету,
Близнюки несуть букети,
Білочка – свого горішка,
Ну а бджілка – меду трішки.

Вірші про букву В

Буква “В” така цікава:
Стовпчик вверх,
Дві дужки справа.
Так в алфавіті живе
Всім потрібна Буква “В”.

* * *
Намалюєм два кружечки
Зверху менший, знизу більший.
Посередині поставим
Одну паличку пряму.
А тепер зітрем все те,
Що залишилося ліворуч.
Що зосталось?
Подивіться –
Залишилась Буква “В”.

* * *
В Букві В,
Напевно, вата,
Бо ця буква товстувата.

Вірші про букву Г

Зарядку букви – малюки
Робили після сну.
“Те” підняла аж дві руки,
А Буква “Ге” лише одну.

* * *
Га-га-га та Ге-ге-ге…
Це напевне Буква Г?
Буква Г якраз така,
Неначе шия в гусака.

Буква “Г” – молоток,
Що ним шумно твій тато
Годівницю майструє
Птахам завзято.

Вірші про букву г

Буква “ге” в нас замашна
В хокей гратиме вона!
“г” – герлиг а в чабана
Завертати барана.

* * *
Буква Ге з ріжком вгорі
Посміхнулась дітворі:
– Щоб дзвінкішу чули мову,
Я прийшла в абетку знову.

Вірші про букву Д

Буква “Де” немов на лавці,
На твердій стоїть підставці.

* * *
Буква Д, наче дім,
Височенний дах на нім.

Вірші про букву Е

Бідний гребінчик!
Що з тобою сталось?
Тільки 3 зубчики з усіх і осталось.
– Ти помиляєшся, я не гребінець!
Я Буква “Е”. Згадав?
Ну й молодець!

* * *
Що майструє цей хлопчина?
До стовпця – аж три жердини.
– Відгадайте! – всіх зове.
Відгадали? – Буква Е!

* * *
– Буква Е, поглянь в люстерко:
Схожа ти на етажерку!

Вірші про букву Є

– Не ховайся, Букво Є,
Озовися, де ти є?
– Я, сказала Буква Є, –
У словах: моє, твоє,
У фойє і в ательє,
У єхидни, у єнота,
А нема – у бегемота.

* * *
Місяць, наче буква С,
Придивляється з небес.
Посміхнувся до Славка,
Показавши язика.
Хлопчик крейду дістає
І малює Букву Є.

* * *
Зажурилась Буква Є,
Хоча все у неї є.
Але слів на букву Є
Небагато в мові є.
Тож потіште букву цю
І назвіть їй по слівцю.

Вірші про букву Ж

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
Своїх діток стережу, –
Каже жук.
І стереже.
Він і сам, як Буква “Ж”.

* * *
Буква “Ж” – неначе жук,
Що потрапив нам до рук.
Хоч листочків “Ж” не їсть,
Та кінцівок має шість

Вірші про букву З

Збоку, знизу і згори
Схожа “З” на цифру три.
Є три зуби в Буки “З”,
Ними все вона гризе.

Вірші про букву И

А ця ось літера сумна:
Ніяких слов не почина.
– Ич-ич! – сич дуже здивувавсь
І між гілками заховавсь.
– Ич!

* * *
И – великої немає,
И – слова не починає:
Виплив кит на середину,
Хвилям кит підставив спину.

* * *
И блукає дуже близько.
І співає дуже низько.
Ти тихенько підійди –
І скажи їй: “Букво И,
Подивися, як розквітли
Наші ниви і сади!”

* * *
Дід брусочок третій клав
Для упору навскоси,
Так він хвіртку змайстрував.
Я ж дивлюся: Буква И.

* * *
Ити-ити – що ж робити?
Воду решетом носити? –
Все одно не віднайти
Слова жодного на И.

* * *
И – великої немає,
И – слова не починає,
В кінці слів вона буває
Й серединку полюбляє.

Буква “И” – два стовпи,
Поміж них – наче сходи,
Сходи ввись до вершини,
До рідної мови.

Вірші про букву І

– Гей, хлопчику!
– Я не хлопчик.
– Гей, стовпчику!
– Я не стовпчик.
– Хто ж ти такий?
– Буква І.
– А що в тебе на голові – шапка?
– Ні, крапка!

* * *
Буква “І”, неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гнотик
Стане крапкою над “І”.

* * *
І підслухало розмову
І з’єднало слово словом.
І співає всі пісні
І веселі і сумні.
Над собою крапку носить
І нічого в нас не просить.

Вірші про букву Ї

“І” без “Ї” не ступить кроку,
Поміж ними свар нема,
“І” до “Ї” моргає оком,
“Ї” у відповідь – двома.

* * *
Ранні птахи солов’ї,
Покажіть нам Букву Ї!
Буква Ї така ж, як І,
Тільки крапок зверху дві.

Вірші про букву Й

Ей, малий!
Ти хто такий?
Я – не хто.
А Буква “Й”.
Щоб мене не сплутать з “И”,
Я купив берет новий.
Не великий, не малий.
Подивіться, ось який.

* * *
Чи то дощик ллє довкола,
Чи лютує завірюха
Буква Й ніде Й ніколи
Не скидає капелюха.

Вірші про букву К

Каченята йшли рядочком,
Раптом гілочку знайшли,
Із якої 2 листочки
Вниз і вгору відросли.
Качка, дітям: “ках-ках-ка”
Придивіться: Буква “Ка”.

* * *
Буква “К”, буква “К”,
Ой, яка вона швидка!
Наче хлопчик,
Знявши руку,
Витинає гопака.

Вірші про букву Л

Лев, лисиця і орел
Дуже люблять Букву “Л”
З Букви “Л” для цирку
Змайстрували гірку,
Щоб катались звірі
І жили у мирі.

* * *
Узяв хлопчина рушничок
Та й повісив на гачок.
До матусі повернувся,
Від здогадки усміхнувся:
– Як журавлик, як орел
Ця крилата Буква Л.

Буква “Л” – наче гірка
В дитячому садочку,
Де протер ти до дірки
Штани і сорочку.

Вірші про букву М

Дві сестрички невеличкі
Одягли нові спіднички.
Узялись міцніш за руки –
І гулять мерщій на луки.
Біжимо – не доженеш,
Не сестричок – Букву “М”.

* * *
Букви слід вивчать, Іване,
Батьків метр бери складний.
Середину вдвох зігнем,
З метра Букву М складем.

Вірші про букву Н

Буква “Н”, немов драбинка:
Палки дві і перетинка.

* * *
– Чи це буква, чи драбина? –
Дивувалася дитина.
Ну, якщо один щабель,
То, звичайно, Буква “Н”.

* * *
Дві палочки – лічилочки
Гуляли у саду.
Аж тут зламалась гілочка:
– Рятуйте, бо впаду!
Летіла і кружляла,
Хапаючись за клен,
Між палочками впала –
І вийшла Буква Н.

Вірші про букву О

Буква “О” така-от кругла,
Хто не бачив, подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, – хоч котись!

* * *
Сонечко кругленьке –
Як бублик, колесо.
Точнісінько таке ж воно
Як наша Буква “О”.

* * *

Буква “О” – мов криниця,
Де мати нап’ються
Тих казок “на добраніч”,
Що з лиха сміються.

Вірші про букву П

Гарні хлопці-молодці
Закопали два стовпці.
Третій їм допомагав –
Перекладину поклав.
Втіха нашій дітворі:
Буква “П” вже у дворі.

* * *
Покотило, покотило.
У просторому дворі
Нам зробили школярі
Гойдалку-гойдалочку.
Гойдаємось од раночку.
Радість нашій дітворі –
Буква П стоїть в дворі.

* * *
Я із Букви П торік
Змайстрував собі турнік.
Підтягаюсь разів сто я,
Маю силу і здоров’я.

Вірші про букву Р

Виліз равлик на стеблинку,
Зупинився і завмер,
На собі несе хатинку,
А вона – як Буква “Р”.

* * *
Лізе равлик на стеблинку,
Сам несе свою хатинку!
В нього ріжки коротенькі
І чутливі, мов антени.
Налякався і замер –
Схожим став на Букву Р.

Вірші про букву С

Буква “С” як місяць в небі,
Як маленький серпик в полі,
Як окраєць хліба теплий,
Кавуна шматок солодкий.

* * *
Буква “С” не стулить віч –
Світить місяцем всю ніч,
А коли приходить ранок,
Округляється серпанок;
Сонце, наче буква О,
Над землею попливло.
І до нього, як до мами,
Діти тягнуться руками.

* * *
Сіра гуска їсть овес
І сичить сердито: “С-сс”!
Сіра гуско, не сварись!
Ось ця буква, подивись:
Як серпанок-молодик,
Як рогалик-маківник.

Вірші про букву Т

Тук-тук-тук, ток-ток-ток –
Вибиває молоток.
Ним ви цвяхи заб’єте,
Схожий він на Букву “Т”.

Вірші про букву У

Сказав горобчик:
Букву “У” боюсь я дуже, татку.
Татусь питає: “А чому?”
– “У” схожа на рогатку!

Вірші про букву Ф

Буква “Ф” взялася в боки,
Одягла мерщій вінок.
Лиш почує де музики,
То найперша йде в танок.

* * *
– Що це, що це за підскоки?
Це ж у кого руки в боки?
– Буква Ф на довгій ніжці
Пострибала по доріжці.

* * *
Буква Ф – то фантазерка,
Любить фрукти, феєрверки,
І фіалки, і фонтани,
І фортецю, і фазана,
Фарби різнокольорові,
Фею й факели казкові.

Вірші про букву Х

Схрестили два спортсмени
Рапіри у бою.
Навчили “Х” читати
Оксаночку малу.

* * *
Плоскогубці розійшлися,
Розсміялись: ха-ха-ха!
Ці веселі плоскогубці
Схожі з Літерою Х!

Вірші про букву Ц

Ми домалюємо перо
В папасі Букви “П”.
Тоді її перевернем
І вийде Буква “Ц”.

Вірші про букву Ч

Буква “Ч”,
Немов стілець.
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою
Чотири,
Буква схожа
Трішки.

* * *
Цілий день я букву Н
Доганяв, як мишку кішка.
Наштовхнулась Н на пень
І зламала ніжку.
І тепер не утече
Від погоні Буква Ч.

Вірші про букву Ш

На дворі лежить поліно,
Трійко пташок зверху сіло,
Подивись, ну й чудеса –
Вийшла з пташок Буква “Ш”.

* * *
Каже братик Тимошу:
– Хочеш, букву напишу?
Три стовпці, внизу – межа,
Це для тебе Буква Ш!

* * *
Шепотіла Буква Ш:
“Ш-ш-ш, шановні тихо-ша!
Лише вам скажу на вушко:
Маю шоколад і грушку.
Але перш ніж частувати,
Решту слів прошу назвати”.

Вірші про букву Щ

Букві Щ сказала Ш:
– Ти стрибаєш, як лоша. Я на тебе дуже схожа,
Хоч стрибати так не можу…
– А відгадка тут проста:
Я – з хвостом,
Ти – без хвоста.

* * *
– Розкажіть про Букву Щ!
– Та вона така ж, як Ш,
Тільки в неї, – каже Костик, –
Як гачок, праворуч хвостик.

Вірші про м’який знак Ь

Я – не шість!
Я – м’який знак!
Це повинен знати всяк.
Я – не літера нова.
Я пом’якшую слова.
От наприклад: хміль і тінь,
Півень, заєць, сіль і кінь.
Далі сам подумай ти,
Де ще знак м’який знайти.

* * *
Я в алфавіті – в кінці,
В мене усміх на лиці.
Не хизуюсь я, але…
Вам без мене буде зле.
Бо як тільки я у слові,
Слово – м’якше для вимови.

* * *
Знак називається М’яким,
Пом’якшує вимову ним.
Це знає і маля –
Бо слово пень чи слово день
М’якенько вимовля.

* * *
Бігла буква Р,
Впала і тепер
Догори ногами
Стала перед нами.

Вірші про букву Ю

Буква ця усім відома:
Перед Я вона стоїть.
В ній дві палички і коло –
Згогадаєтесь умить.
Є ця буква в слові “Юля”,
І в словах “сміюсь”, “стою”.
Ой, яка ж вона красуня,
Ця чудова Буква Ю.

* * *
– Як зробити Букву Ю?
Здогадавсь, Іванку?
– Букву І до О приб’ю
На коротку планку.

Вірші про букву Я

Десь пропала буква О.
Ми шукаємо давно.
Де ж поділася вона? –
Не знайдемо до темна.
А вона, от чудасія!
Всілась букві Л на шию
І від радості сія: –
Ось де Я! Ось де Я!

* * *
На сторінку “Букваря”
З моря вийшла Буква Я
І на якір гордо стала.
Я слова свої зібрала.
Покажіть свої знання
І назвіть слова на Я.

Апостроф ‘

Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім’я –
Зразу стану потрібним і я.

Loading...

neimovirne.ru

Стихи про букву А | Детские стихотворения о букве А, короткие стишки

Короткие стихи для детей про букву А. Прочитайте стишки вместе с ребенком и в игровой форме он выучит алфавит. Буква А — самая первая буквочка алфавита. Какие слова начинаются на букву А? Может вы знаете загадки про букву А. Веселые загадки и стихи о букве А вы найдете на этой страничке.

Короткие стихи про букву А

А – начало алфавита,
Тем она и знаменита.
А узнать ее легко:
Ноги ставит широко.

***

Буква «А» всему глава,
У нее солидный вид,
Потому что буква «А»
Начинает Алфавит!
Астры, аисты, аптеки
С буквой «А» дружны навеки!

***

Что везешь, автомашина?
— Все, что есть на букву А.
Вот арбузы, апельсины,
Абрикосы и айва.

***Аист крылья расправляет,
Аист книгу раскрывает.
В книге – буквы и слова.
Аист видит букву А.
И, надев, очки на нос,
Он читает:
— АБ-РИ-КОС.

***

Вот два столба наискосок,
А между ними — поясок.
Ты эту букву знаешь? А?
Перед тобою буква А.

***

Вот буква вроде шалаша.
Не правда ль, буква хороша!
И хоть она проста на вид,
А начинает алфавит.

***

Буква А, буква А –
Алфавита голова.
Знает Вова, знает Света,
А похожа на ракету.

Стихотворения про букву А

Буква «А» жила в Арбузе,
В полосатом толстом пузе.
Раз пришел к ней Абрикос,
Сладкий Ананас принес.
Мимо Аист пролетал,
Букву «А» он увидал,
И решил себе забрать.
Абрикос давай кричать:
— А-а-а, украли, помогите,
Букву «А» в букварь верните!

***

А – автобус.
Четко, кратко.
Здесь – и выход,
И посадка.
Всем известно, буква А –
Буква очень славная.
Да к тому же буква А
В алфавите главная.
Обожают этот звук
И Андрей, и Аллочка,
Палка так и палка так,
И в середине палочка.

***

Вот мраморная арка
Ведет в аллею парка.
Идет аллея до ворот,
А у ворот автобус ждет.
Да вот фруктовый магазин!
Здесь припасли для нас
Антоновку и апельсин,
Арбуз и ананас.
Вот абрикос, а вот айва.
Какие вкусные слова –
И все на букву А.

***

Букву А за первой партой
Посадили перед картой,
А на карте вся земля –
Реки, горы и поля.
И спросили, кем она
Стать мечтает, буква А?
— Я хочу быть агрономом,
Я смогу и астрономом,
Архитектором, артистом
И еще аквалангистом!
А какие вы слова
Знаете на букву А?

Загадки про букву А

В море плавала акула
Ела все, что в нем тонуло.
К нам акула приплыла –
Превратилась в букву… (А)

***

С этой буквы начинаются
«Арбуз» и «Альманах».
Она нам всем встречается
Почти во всех словах. (Буква «а»)

***
Самая первая, самая важная
Эта буква в алфавите глава.
Айболита если встретишь,
Тут же скажешь букву… (А)

samocvetiki.ru

Вірші про букву Ї

Казки Українські казки Казки народів світу Літературна казка Мамина казка Легенди України Легенди про Україну, міста та села Про гори, скелі, кургани Легенди про рослини Про тварин, птахів Про річки, моря, озера Про явища природи Все для дітей Вірші Прислів'я Ігри Сценарії Загадки Дитячий табір Медіатека Мультфільми Діафильми Аудио казки on-line Пісеньки

kazkar.info

Стихи о букве "А" | Социальная сеть работников образования

Стихи о букве "А".
        

А – начало алфавита,
Тем она и знаменита.
А узнать ее легко:
Ноги ставит широко.
     
Всем известна буква А –
Буква очень славная.
Да к тому же буква А
В алфавите главная.

Акула по морю плывёт,
Нам букву А, она не отдаёт,
Акула, эта буква для нас важна,
Буква А нам всем нужна.

Букву А нам надо знать,
Чтобы что-то прочитать,
Ах, Антошка, Айболит -
Знать нам надо алфавит!

Аист прилетел ко мне на крышу,
Он в клюве букву А держал,
Ах! Шептал он еле слышно,
Как же эта буква хороша!

Буква «А» жила в Арбузе,

В полосатом толстом пузе.

Раз пришел к ней Абрикос,

Сладкий Ананас принес.

Мимо Аист пролетал,

Букву «А» он увидал,

И решил себе забрать.

Абрикос давай кричать:

- А-а-а, украли, помогите,

Букву «А» в букварь верните!

 

Букву А за первой партой
Посадили перед картой,
А на карте вся земля –
Реки, горы и поля.
И спросили, кем она
Стать мечтает, буква А?
- Я хочу быть агрономом,
Я смогу и астрономом,
Архитектором, артистом
И еще аквалангистом!
А какие вы слова
Знаете на букву А?

 

Астра, азбука, айва
Начинаются на А.
И кончаются на А
Астра, азбука, айва.

 

- Что везешь, автомашина?
- Все, что есть на букву А.
Вот арбузы, апельсины,
Абрикосы и айва.

 

Вот мраморная арка
Ведет в аллею парка.
Идет аллея до ворот,
А у ворот автобус ждет.
Да вот фруктовый магазин!
Здесь припасли для нас
Антоновку и апельсин,
Арбуз и ананас.
Вот абрикос, а вот айва.
Какие вкусные слова –
И все на букву А.

 

Выстроилась очередь
Возле буквы А.
Выстроилась очередь,
Но нету продавца.
И попробуй угадать,
Что тут будут продавать.
Молча смотрит А на нас, -
Что предложит? Ананас?
Или, может быть, арбуз?
Он совсем не плох на вкус.
Но соперничают с ним
Абрикос и апельсин.
Очень вкусные слова
Начинаются на А.
Тут автобус прикатил,
Двери настежь отворил.
И один остался я:
Скрылась очередь моя.
Значит, буква, буква А
На проспекте неспроста:
Остановка здесь, порядок
Просит буква соблюдать.
Если сесть в автобус надо –
Надо в очередь вставать.

А – автобус.
Четко, кратко.
Здесь – и выход,
И посадка. 

 

Сестра читать умеет
И с самого утра
Читает или пишет
Большую букву А.
А если в город выйдет,
Всю улицу пройдет, -
Все вывески осмотрит
И букву А найдет.
Аэрофлот,
Аптека,
Гастроли,
Гастроном.
Забралась наша буква
Почти на каждый дом!

Своим глазам не веря,
Сестра мне говорит:
- Смотри,
На остановке
Автобуса стоит!
На каждой остановке
Автобуса,
Одна,
На жестяной дощечке
Сияет буква "А".
Пока мы к дому едем
С сестрёнкою вдвоём,
Мы букву "А" читаем,
Мы букву "А" поём.
А дома сразу с полки
Букварь она берёт
И видит - воют волки,
Огонь в печи поёт.
Но ей совсем не страшно,
Одним увлечена:
Она на всех страницах
Читает букву "А".
И эта -"А"! И эта!
А эта - покрупней!
Пусть только эта буква
Пока знакома ей.
Пусть карандаш неловко
Сжимая в кулаке,
Одну лишь эту букву
Рисует на листке.
Забыт и заяц в поле,
И волк с лисой в лесу -
Лишь буква "А" шагает
По белому листу.
Застыли карусели,
Стоит на речке лёд.
Лишь буква "А" по полю
Без устали идёт.
Столбами при дороге,
Идущими с бугра,
Рисует эту букву
Упрямая сестра.
Пусть криво, неумело -
Толкни и упадёт -
Хромая то и дело,
Та буковка идёт.
Пускай она кривая -
Не страшно,
Не беда,
Зато она -
Живая
Большая
Буква
"А"! 

 

Аист крылья расправляет,
Аист книгу раскрывает.
В книге – буквы и слова.
Аист видит букву А.
И, надев, очки на нос,
Он читает:
- АБ-РИ-КОС.

 

Вот два столба наискосок,
А между ними — поясок.
Ты эту букву знаешь? А?
Перед тобою буква А.

 

 

Возьми три палочки для  "А".

Наклонились две сперва.

Ну, а третья, посмотри,

Третья спряталась внутри.

 

 А – начало алфавита,
Тем она и знаменита.
А узнать ее легко:
Ноги ставит широко.

 

Вот буква вроде шалаша.
Не правда ль, буква хороша!
И хоть она проста на вид,
А начинает алфавит.

 

 

Высока и стройна буква "А".

Очень похожа на арку она.

 

 

 Буква А, буква А –
Алфавита голова.
Знает Вова, знает Света,
А похожа на ракету.

 

Обожают эту букву
И Андрей, и Аллочка,
Палка так и палка так,
И в середине палочка. 


В море плавала акула
Ела все, что в нем тонуло.
К нам акула приплыла –
Превратилась в букву… А 

Открываем алфавит.
Первой буква А стоит,
Словно лестница-стремянка.
- Рот откройте, обезьянка,
А-а скажите, - говорит
Добрый Доктор Айболит. 

Врач умеет очень просто
Наше горло проверять -
Он всегда при этом просит
Эту букву называть ...............юю...

nsportal.ru

Стихи про буквы алфавита от а до я

Буква «А» 

Всем известна буква «А» -
Буква очень славная.
Да к тому же буква «А»
В алфавите главная. 

***

Буква «А» всему глава,
У нее солидный вид,
Потому что буква «А»
Начинает Алфавит!
Астры, аисты, аптеки
С буквой «А» дружны навеки! 

***

Буква «Б» 

Веселый, толстый клоун
Играет на трубе.
На этого пузатого
Похожа буква «Б». 

***

С барабаном бегемот
Веселится и поет
Он бы мог потанцевать,
Но боится пол сломать. 

***

Буква «В» 

«В» - буква очень важная,
Воображала страшная.
Грудь колесом, живот надут,
Как будто нет важнее тут. 

***

Воробей! Воробей!
Начирикай нам вестей!
«Чик-чирик, весна идет!
Вон вокруг вода течет,
Верба в поле расцвела,
Чик-чирик весна пришла!» 

***

Буква «Г» 

Аист на одной ноге
Напоминает букву «Г»

***

Галстук гусь себе купил
Модный, заграничный.
И на шею нацепил
В городе столичном.
Гордо голову задрав,
Гусь стоит нарядный:
«Га-га-га, теперь я граф
В галстуке парадном!» 

***

Буква «Д» 

«Д» - словно домик аккуратный
С высокой крышею двускатной. 

***

В мире не бывает доктора добрей.
Всем он помогает: доктор - друг детей.
К доктору ходите, дети.
Этот самый доктор лучше всех на свете! 

***

В слове ель мы Е услышим, 
Букву Е мы так напишем: 
Ствол и у ствола три ветки. 
Букву Е запомним, детки. 

***

Ёлка то же, что и ель, 
А над ёлочкой капель. 
Капли-точки добавляем, 
Ё - мы букву так читаем. 

***

Ж имеет столько ножек, 
Будто буква ползать может. 
Буква Ж наверняка 
На бумаге тень жука. 

***

На эту букву посмотри! 
Она совсем как цифра 3. 
3 не просто завитушка, 
3 - пружина, крендель, стружка. 

И похожа на гармошку 
И на испуганную кошку. 
И - меж двух прямых дорог 
Одна легла наискосок. 

***

А дальше по порядку
Я назову И - и краткое. 

***

К одною лапкой пляшет, 
А другою лапкой машет, 
И при этом буква К 
Будто усики жука. 

***

Алфавит продолжит наш 
Буква Л - лесной шалаш. 

***

Знать эту букву нехитро, 
Кто был хоть раз в метро, 
По вечерам нам светит всем 
Между домами буква М

***

У меня про букву Н 
Вдруг сложилась песенка: 
Н-н-н-н-н-н-н-н-н-н-н-н –
Получилась лесенка. 

***

Буква О - луна и солнце, 
В доме круглое оконце. 
И часы, и колесо, 
И это, кажется, не всё. 

***

Говорил недавно кто-то: 
П похожа на ворота, 
Возражать мне было лень, 
Я-то знал, что П как пень. 

***

Как запомнить букву Р
Каждый может, например, 
Руку на бочок поставить 
И друг другу Р представить. 

***

В небе таял лунный серп, 
Серп склонялся на ущерб. 
И поэтому с небес 
Нам светила буква С

***

На антенну Т похожа 
И на зонт как будто тоже. 

***

Буква У напоминает ушки 
У зайчонка на макушке. 
У улитки рожки тоже 
Так на букву У похожи. 

***

Ф надула свои щеки 
Или встала руки в боки. 

***

Буква X, ты хохотушка 
И хорошая хвастушка! 
Хоровод мы заведем, 
Дружно, весело споем. 

***

Буква Ц стоит бочком 
И цепляет всех крючком. 

***

Рисовали цифру 4
Букву Ч мы начертили. 

***

Буква Ш в таких словах: 
Школа, шест, шарада, шах. 
Букву Ш я написала: 
Три шеста и снизу шпала. 

***

Эта буква Щ как будто... 
Все сомненья бросьте. 
Украшает эту букву 
Поросячий хвостик. 

***

Твердый знак -Ъ -
пишут так: 
Колесо и спичка, 
Позади - косичка. 

***

Ы... Какая ты толстушка! 
Твой животик как подушка. 
Чтобы легче ей ходить, 
Палочку пришлось добыть. 

***

Букву Р перевернули, 
И уселись как на стуле, 
И назвали букву так -
мягкий знак - Ь

***

Буква Э - как ни взгляни –
Увидишь клещи и клешни. 

***

Вся согнулась буква Ю
Держит палочку свою. 
Вот и выглядит такою –
Старой бабкою с клюкою. 

 

 

***

 

Куча яблок на прилавке... 
И заметил, я друзья: 
Если б яблоку две лапки, 
Сразу б вышла буква Я.

bugaga.ru

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *